Коаліція RISE Ukraine прагне підтримати відновлення та модернізацію України після війни та збільшити обсяг коштів, виділених на відбудову, забезпечити їх прозоре та ефективне використання. На жаль, ми маємо констатувати, що досягнення цієї мети наразі під загрозою. 

‍

Підзвітна і прозора відбудова залежить від доступності відкритих даних 

‍

Ключовим елементом прозорості й підзвітності є доступ до публічної інформації у формі відкритих даних. Після введення воєнного стану з публічного доступу зникли цінні набори відкритих даних, на яких роками будувалась інфраструктура прозорості й антикорупції в Україні.

‍

Обмеження доступу до інформації відбувалось хаотично, без належного правового регулювання та публічного обговорення. Це було виправданим в перші місяці повномасштабного вторгнення, але є неприпустимим через десять місяців після початку вторгнення. 

‍

Зокрема, 24 лютого 2022 був повністю закритий доступ до Порталу Відкритих Даних. У березні 2022 Кабмін постановою №263 дозволив обмежувати роботу інформаційних систем, що окремими посадовими особами було інтерпретовано, як повноваження зупинити оприлюднення даних. А у квітні 2022 Мін’юст видав наказ про припинення публікації інформації у форматі відкритих даних (https://minjust.gov.ua/n/22649).

‍

Доступ до Порталу було відновлено 1 серпня 2022 року, проте ряд цінних наборів даних на ньому не доступні досі. Чому був обмежений доступ до кожного окремого набору невідомо. За нашою інформацією доступ обмежувався в тому числі після рекомендацій органів безпеки під грифом "Для службового користування", окремих доручень вищого керівництва держави. Наразі йде процес легалізації частини фактичних обмежень через зміни до Постанови КМУ 835 від 21.10.2015. Цей акт визначає перелік наборів відкритих даних, які мають оприлюднюватись. 

‍

Необґрунтоване приховування публічної інформації у формі відкритих даних:

- ускладнює роботу органів влади, бізнесу, громадських організацій;

- ставить під загрозу прозору і підзвітну відбудову; 

- зменшує довіру міжнародних партнерів, від яких залежить покриття бюджетного дефіциту. 

‍

Військово-політичне керівництво країни під час війни має право обмежувати право громадян на інформацію, гарантоване ст. 34 Конституції України. Проте механізм такого обмеження не описаний в законодавстві, не визначені відповідальні органи влади, принципи, процедури і відповідальність за їх порушення. Тому обмеження вводяться хаотично, та можуть мати більший масштаб, ніж вимагають потреби державної безпеки (або навіть суперечити їм). 

‍

Поточні обмеження доступу до інформації характеризуються:

• Відсутністю публічно відомих принципів, за якими обмежується доступ до інформації; 
• Обмеженням доступу до окремих наборів даних повністю, незалежно від частки "чутливих" відомостей у ньому;
• Відсутністю обговорення ризиків закритості даних і способів управління ними;
• Відсутністю обговорення шкоди, яку наносить недоступність інформації;
• Непослідовністю: коли інформація продовжує бути доступна за офіційну плату або на чорному ринку.

‍

Такий підхід не узгоджується з:

• Принципами відкритості та прозорості діяльності центральних органів виконавчої влади (ст. 2 Закону “Про центральні органи виконавчої влади”);
• Положеннями Конституції України (ст. 34) щодо обмеження використання і поширення лише тієї інформації, щодо якої цього вимагають визначені Конституцією інтереси національної безпеки, територіальної цілісності та інші.

‍

Як Коаліція, що опікується проблемами прозорої й підзвітної відбудови України, ми вважаємо таку ситуацію шкідливою. Доступний обсяг фінансових ресурсів та ефективність їх використання Україною напряму залежать від прозорості й підзвітності їх використання. Результативний громадський контроль неможливо побудувати без використання відкритих даних.

‍

Ми вважаємо, що тимчасове обмеження доступу до окремої інформації під час війни може бути обґрунтованим, але повинне бути пояснене та відповідати чітким критеріям визначення чутливої для безпеки інформації. Тому необхідно переглянути підхід хаотичного закриття доступу до інформації та керуватися такими принципами:

• Мотивованість: обмеження доступу має супроводжуватись описом конкретних ризиків, сценаріїв їх реалізації, та способів управління ними;
• Пропорційність: можуть бути обмежені в доступі лише ті відомості, які створюють описані ризики;
• Повнота і системність: обмеження не можуть стосуватись відомостей, що доступні в інших публічних джерелах або були оприлюднені раніше;
• Законність та прозорість: ухвалення рішення про обмеження доступу повинно відбуватись на основі визначених законодавством критеріїв та процедур, наприклад, трискладового тесту, як передбачено ЗУ “Про доступ до публічної інформації”.

‍

Ми закликаємо розпорядників інформації:

• Терміново відновити доступ до пріоритетних наборів даних, в обсязі, що не несе загрози безпеці;
• Для інформації, яка несе загрози безпеці й прихована на цій підставі, оприлюднити обґрунтування таких рішень;

‍

Коаліція RISE Ukraine формулює конкретні пропозиції з відновлення доступу до пріоритетних наборів даних:

‍

1) Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР)

2) Spending - Інформація, що оприлюднюється згідно із Законом України “Про відкритість використання публічних коштів”

3) Єдиний Державний Реєстр Декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Реєстр декларацій)

4) Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (Реєстр корупціонерів) 

5) Сервіс “Дізнайся більше про свого бізнес-партнера” (Податкова заборгованість підприємств)

6) Фінансова звітність компаній

7) Єдиний державний реєстр активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні (Реєстр арештованих активів) 

8) Судовий реєстр