Макс Нефьодов, співкерівник проєкту #росіяЗаплатить damaged.in.ua, у подкасті «RISE Ukraine — все про відбудову» розповів про те, як збирають інформацію про руйнування та втрати і яку критичну роль грає прозорість під час відбудови

‍

Моя мрія, щоб за відбудову, в першу чергу, заплатити не західні платники податків, а ті, хто винен в цій війні. Російський бюджет російський Центробанк, російські олігархи і так далі.

‍

З самого початку не було якогось розуміння чи навіть світового досвіду, які дані треба збирати і як їх збирати. Будь-які приклади — Ірак, Кувейт, Лівія, Сирія – вони відбувалися на зовсім іншому ландшафті. В Україні зараз з точки зору загального рівня цифровізації країни, доступу до даних, наявного персоналу можна зробити на порядок більше. От, наприклад, агентство ООН з розвитку, з яким ми співпрацюємо, взагалі називає це безпрецедентними технологіями і безпрецедентним доступом до даних в порівнянні з іншими країнами.

‍

Спочатку ми розраховували на якісь одиничні випадки пошкоджень, коли, умовно кажучи, кожен постраждалий будинок в Києві ми знали, надсилали один одному фотографії і казали про те, який жах відбувається. Потім дійшло до того, що, чесно кажучи, навіть кварталами вимірювати розмір пошкоджень стало вже складно. Тому ми проходили шлях від якогось такого ручного збору до набагато складнішої системи, яка в багатьох секторах базується навіть не на пооб'єктних оцінках, а на аналітичних непрямих оцінках, в тому числі і з використанням супутникових технологій, дронів тощо.

‍

Я вірю, що рано чи пізно ми повернемося знову до цього дуже гранулярного рівня. Українці заслуговують на те, аби кожна квартира і кожна машина і кожен стовп були обраховані, і ці пошкодження не були забуті. Але до цього треба пройти ще дуже-дуже довгий шлях.

‍

Зйомки з дронів — це важливий елемент на цьому шляху. Ми почали співпрацювати з багатьма командами, у першу чергу з Rebuild VA, для того, аби отримати дуже детальні ортофотоплани з роздільною здатністю десь приблизно 7 см на піксель, де можна в прямому сенсі на карті подивитися все ще краще ніж на Google Maps. Умовно кажучи, ви бачите на Google Maps як було до, а потім ви бачите на картах, як зараз є в результаті обстрілів. На цих картах ми розмічаємо об'єкти, ми визначаємо їх полігони, площу, висотність, тип цієї будівлі і рівень пошкоджень. Усім цим ми обмінюємося з державними органами.

‍

Хоча до ідеалу тут ще доведеться працювати дуже довго, але врешті-решт вже починає окреслюватися архітектура — як збору даних, так і їх аналізу, використання саме з метою відбудови. Усе це потрібно для прийняття рішень, які базуються на даних, а не на відчуттях чи емоціях.

‍

Важливо не тільки підрахувати кількість грошей, потрібних на відбудову, а також визначити, хто буде займатися цими проєктами. Готувати їх, працювати з цими даними. Особливо це питання стосується регіонів. Для невеликих громад побудувати нову школу – це може бути безпрецедентна історія, бо такого там могли не робити дуже давно. Тому підготовка проєктних менеджерів — це суперкритичне завдання. Не хотілося б отримати гроші, але не мати людей, які зможуть їх ефективно використати.

‍

Дивіться повну версію відео-подкаста з Максом Нефьодовим за цим посиланням

‍

Ми зараз тестуємо механізми роботи з відносно великими містами. Спочатку ця робота почалася на базі Київської області. Зараз Мінгромад хоче розширити це на 5 областей, додавши Чернігівську, Сумську, Харківську і Житомирську. Сподіваюся, що на цих прикладах будуть відпрацьовані механізми того, як на основі зібраних даних будуть ухвалюватися адекватні рішення.

‍

Прозорість — це не самоціль, це інструмент забезпечення довіри до того чи іншого процесу. В України немає грошей, щоб самостійно провести відбудову. Тому ми дуже розраховуємо, що розвинений світ нам допоможе. Але без побудови довіри це неможливо.

‍

Мені дуже хотілося б вірити, що українцям буде небайдуже, як буде відбуватися відбудова України, як будуть витрачатися їхні кошти, яка буде якість цих об’єктів, чи справді будуть в них бомбосховища і якими вони будуть. Дуже хотілося б, аби прозорість була використана громадянським суспільством, аби допомагати і бути конструктивним партнером, а не просто критиком. Іноді роль відповідального громадянина полягає якраз в тому, аби слідкувати, щоб твоя вулиця, село, ОСББ працювали якісно.

‍

Мені здається, що нашою амбіцією могло б бути встановлення нового стандарту прозорості для всього світу. Завдяки високому рівню діджиталізації, великій кількості IT-фахівців і великій роботі, яка пророблена громадянським суспільством з відкриття інформації, ми могли б показати, як має відбуватися процес відбудови і реакції на катастрофи в усьому світі. Тому ось ця робота, яка ведеться в рамках коаліції RISE Ukraine з побудови ланцюжка — від збору інформації до її аналізу, використання, запровадження проєктів, відслідковування цих проєктів, тендерів, контрактів і платежів — це мав би бути великий виклик в тому числі для міжнародної спільноти. Довести не тільки українцям, але і своїм виборцям, що вони можуть зробити це правильно. Тому робота, яку ми ведемо за кожним з етапів, вона може в якомусь сенсі стати модельною.

‍

‍У відбудови буде багато донорів, але вони мають отримати загальний інтерфейс, у якому зможуть працювати з багатьма розпорядниками цієї допомоги в Україні. Я не вірю навіть в те, що у нас утвориться окреме агентство і воно буде управляти всім. Тому мені б дуже хотілося, щоб ця інформація і процеси були об’єднані єдиним інтерфейсом, як от Система управління відбудовою, над якою працює RISE Ukraine. І в результаті створення цього механізму буде відбуватися фінансування.