Олександра Азархіна, заступниця Міністра інфраструктури України, в подкасті “RISE Ukraine - все про відбудову” розповіла про підсумки Лугано, уроки “Великого будівництва”, першочергові завдання відбудови, відновлення критичної інфраструктури і цифровізацію як інструмент боротьби з корупцією. Наводимо ключові цитати розмови.

‍

У Лугано ми мали нагоду показати, хто така сьогоднішня Україна. Нас зараз уже більше знають і розуміють, і завдяки цьому ми отримуємо таку підтримку. Для нас головні події були пов'язані перш за все з міжнародними фінансовими установами: ми мали зустрічі зі Світовим банком, Європейським інвестиційним банком, з Європейським банком реконструкції та розвитку. Це були перші камінці, певні ідеї, які ми тоді заклали й зараз допрацьовуємо. Великі домовленості там, а кабінетна робота тут — з комп’ютерами та цифрами. Зараз ми якраз на цьому етапі.

‍

Цікавими були двосторонні зустрічі з різними країнами. Найбільше мене вразила Південна Корея. Гарантую, що найближчим часом ми побачимо чисельні цікаві проєкти нашої двосторонньої співпраці. Можливо, це не очевидно, але це та країна, яка зараз може нас ледь не найбільше навчити. Той самий Ізраїль має іншого ворога — це терористи, а не ціла держава-терорист.

‍

Насправді 750 млрд доларів — це не забагато для наших потреб з відновлення. Зараз ми рахуємо саме прямі втрати — зруйнована дорога, школа, садочок, скільки це нам буде коштувати відбудувати. Однак ми маємо розуміти, що кожен з цих об'єктів містить не просто вартість нового будівництва, але й очищення території від того, що було зруйновано, з точки зору принаймні екологічних ризиків.

‍

Наші непрямі втрати — це мільйони доларів щодня, коли наші порти заблоковані. Насправді співмірною цифрою тут є це власне наші втрати для ВВП, тобто 30-40% зниження темпу зростання ВВП. Тому дійсно втрати величезні.

‍

Я досить довго була скоріше представницею громадськості, і тільки потім зайшла на державну службу. І я відчуваю, що нам не вистачає довіри. Цінно, коли громадськість може пропонувати рішення. Коли я зараз бачу, що у нас у всіх є точне розуміння, де ворог, я думаю, що нам легше об'єднувати зусилля. Це значить, що ми маємо сісти й добре одне одного слухати.

‍

На мій погляд, RISE Ukraine — дуже хороша ініціатива. Я особисто ціную те, що члени цієї організації є в першу чергу експертами, з розумінням того, що треба знаходити спільні рішення.

‍

Для сьогоднішньої відбудови “Велике будівництво” — важливий проєкт. Так чи інакше держава навчилася управляти великою кількістю комплексних проєктів, хоча з точки зору довіри там були певні нюанси. Але те, що нам вдалося зробити за останні два роки, дало ефект для економіки, і посилило віру громадян в державу: така, можливо, нескладна річ як дорога насправді нагадувала громадянам, що тут є держава. Вона може розв'язувати якісь проблеми, які роками не розв’язували.

‍

Коли ти працюєш в державі, то маєш розуміти, що багато речей будуть і критикуватися. Але головне вести певну лінію. Я чітко розумію, навіщо ми робили зміни, розробляли постанови та закони, бо в нас є результати, з якими важко сперечатися. Адже цими дорогами, які ми побудували, зараз швиденько HIMARS’и літають. І, сумно про це говорити, але і поранених людей доставляють трошки швидше.

‍

Але надалі нам 100% треба більше часу приділяти спілкуванню — і з громадськістю, і з міжнародними партнерами. Усі ці речі потребують пояснення. Так, це забирає час, але ми зараз як держава просто зобов'язані це робити.

‍

Дуже не люблю, коли ми кажемо на міжнародних партнерів “донори”. Це позиціонує і нас, і їх пасивними. Я хочу партнерства. Тому коли ми зараз в дискусіях говоримо про залучення конкретних їхніх експертів, їхніх індустрій — ми говоримо не просто про надання грошей, а про досвід, про спільну творчість. Оце наш шлях для побудови довіри.

‍

Зараз основну нашу діяльність ми звели до двох ключових завдань. Перше – це попередження гуманітарних криз в Україні, а це значить: базове транспортне сполучення, можливість доставки продуктів, забезпечення армії і просто можливість для людей мати цю базову мобільність. Другий блок — це запобігання продовольчої кризи у світі, і тут 100% все стосується експортної логістики. Ми багато часу зусиль витрачаємо зараз на розблокування морських портів, а також на розширення логістичних можливостей на кордоні.

‍

Є фаза виживання. Це те, що можна зробити в рамках цього будівельного сезону. А далі ми говоримо про фазу розвитку, яку ми вбачаємо навіть до завершення бойових дій. Ми розуміємо, що темпи не такі будуть, але все одно наша філософія в тому, що ми маємо створювати рух грошей, рух проєктів — тільки таким чином ми зможемо пожвавлювати свою економіку.

‍

У нас за цей час вже відновлено близько 40 дорожніх переправ. На залізниці ми 13 шляхопроводів теж змогли відновити. Це важливо, бо це дійсно про відновлення нормального життя у людей. 100% нам важко з територіями, де зараз бойові дії, які тимчасово окуповані, там ми не можемо поки нічого робити. Тому зараз якраз той час, коли треба правильно це все спланувати. Зусилля нас та наших партнерів ми зараз зосереджуємо на речах, пов'язаних з проєктуванням, з певним дослідженням, з розумінням, як це правильно зробити.

‍

Електричка в Ірпені - це насправді важлива справа. Відновивши її, ми даємо сигнал всім тим людям, які виїхали з Ірпеня: повертайтеся. Держава про вас думає, тут можна жити, ми провели роботу, розмінували. Приїжджайте, відбудовуйте. У моїх батьків дім у Ворзелі, і так приємно спостерігати, що більшість дахів уже відремонтовані. Люди потроху відновлюються — це теж частина нашого спротиву.

‍

Коли ти просто переводиш якийсь проєкт з паперу на цифру, то багато зловживань довкола нього стають просто неможливим. Крім зловживань, це ще й зекономлені кошти і час. І просто розумна система. Мені близьке поняття database desicions, коли ми розуміємо, що рішення базоване не на примхах якогось депутата, а на конкретних розрахунках.

‍

Зараз найважливіший напрямок роботи щодо відбудови — це розробка реєстру пошкодженої інфраструктури. Цей реєстр важливий тим, що він містить інформацію не тільки про транспортну інфраструктуру, але про житлову інфраструктуру, про освітню, медичну. Реєстр стане основою для роботи, в тому числі, з прокуратурою та судами. Це дійсно та основа, яка буде обов'язковим офіційним джерелом даних.

‍

Над цим реєстром ми хочемо побудувати єдину електронну систему управління відбудовою. Вона буде включати також модулі планування, моделювання, закупівель тощо. А також дозволить в одному цьому просторі об'єднати зусилля громадськості і донорів.

‍

Коли ми цього досягнемо, це буде дійсно великий прорив, адже це — належне управління державними ресурсами. Адже корупція існує не тільки на етапі закупівель: вона починається з етапу пріоритезації, проєктування, проведення закупівель, виконання робіт, прийомки робіт — і далі знову по цьому циклу. На кожен з цих етапів мають бути перш за все застосовані правильні рішення, і завдяки цифровізації ми зможемо їх простежити.

‍

‍Для мене відбудова має завершитися на Кримському півострові. Я народжена в Криму, а за мною там народилися 5 поколінь. Тому в мене на Крим є великі плани. Я досить довго жартувала про те, що ми маємо зайти в Крим на віброкатках, тому що в нас є дорога “Харків – Ялта”, а ми ремонтуємо за маршрутним принципом. Тому нам до Ялти треба дійти, у нас інших варіантів немає.